Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті
Реклама
» » Я - вчитель сільської школи

Реферат Я - вчитель сільської школи












Твір-роздум

«Я -вчительсільськоїшколи»





ВчительФедорівськоїЗОШІ-ІІІ ст.

СапкоГаннаВікторівна







вчительсільськийшкола педагог




Здитинствабавиласьу «школу»,вчилаляльок, але йнавітьу думках не було б, щоцестаніреальністю. Яінодікаджу : « Не явибиралапрофесію, вонаобраламене…. ».

Пятийкурсуніверситету….., захист диплома……, смаженніліто, веселощвідпочинок…… йзновупершевересня…. І такнезвичнойтидо школи, нешколяркою- авчителькою.

І вісь всільськійшколізанаправленням, стою налінійціприсвяченійпершомувересню, разомзісвоїмпершимужитті10класом,більшістьдівчатвиглядаютьстаршими за мене, хлопці на «три голови»вище, батькидивлятьсязацікавленимиочима. І усімцікаво, а Яка вон новавчителька?

На менещокиналиваютьсярумянцем,серцеколотиться ….аголовілише самі думи : « як ж воно та буде ? Асподобаюсь? Аякщощось скажу негаразд ?»

Скінчиласьлінійка.Дітиізбатькамисидятьза партами йчекають….

Опанувавшисобі,промовилапро собі : «Хочя і молода, але йвчитель..» й такпочаласвоєзнайомствоізкласом.

Почалисьнавчальнідні. Напершихурокахтремтілируки, невистачалознань тавідсутністьдосвіду- давалосяузнаки.Тяжкіпідготовкидоуроків,написанняпланів-конспектів, розробкидидактичнихматеріалів,нерви,безсонніночі…

Інодіпід час уроків невитримувала, йголоснопоказувала: «Діти, вчитель -такожлюдина!Вінстраждає,переживає, любити.. І Меніздається,щона самом деле малохтоіз васуявляє, якце- бутивчителем!Требастоячибілядошкине лише матірзнанняуголові, а і донести, податі такщобзапамяталиізумілискористатися- віоцеспробуйте. Іщобшкірного дні вгарномунастрої, й на вас це негримати, й ізусмішкою, й втемпі! як при цьому собізберегти? яквідчуватищастяірадість, «припливтворчихсил йенергії»,причомунезрідка, ащодняіщогодини, без прав нарозслабленняйнездужання?Самецея прошу васзрозуміти, вчитель -такожлюдина. Ауявітьваша матусяусюнічготуєтьсядо уроку,читає, щосьцікавешукає… приходити до школи, аучнямбайдужей смердоті неслухаютьвашуматір, вамболячезаматір? Вісь так воно та йє-вчительтежматір.»

Частішедітиприслуховувались, вщухали йпочиналиактивнопрацювати, а було б йбайдужеставленнядомоєїпромови. І тоді наперерві, приходили до менепохмурідуми : «Боже, що тутроблю? У цьомуселі, де немає жадноїумовипроживання, іззаробітноюплатнею- щоплакатихочеться,щеідітинеслухняні! якстаршівчителітутживутьйпрацюютьусє життя, і всевстигають? ».

Дзвенитьдзвоникна урок, й усі думикудисьзникли,зновудітивкласі, й - явчитель. Ізновумоїзлетитападінняупедагогічнійдіяльності.

Так йпідійшовкінецьПершогосеместру,почалиготуватисязісвоїмкласомдоноворічногоКВК:сценарії,костюми,музика,репетиції,нервиащеісеместровіконтрольніроботи.

Дужеважкобуло б, але й коли мой 10клас,упершеза ці десять років,зайнялипершемісцеуКВКй япочулавіддітей«ГанноВікторівна,цевсезавдякивам, митаківамвдячні, мидужерадіщо ві до насприїхалипрацювати. Ми вас люблять!». Язрозуміла, щоцене лише їхніперемогауКВК, але й і мояперемога, із себе.Немаєнічогоприємногодлявчителя- ніжвдячністьдітей!

ЦенадалоМені сил табажанняпрацювати.

Працюючиушколі, багатодізнаєшся, чогонажальненавчили.

Найскладніше,цезвичайновідносиниіздитиною.Вонанезавждиможесказати, щоїїтурбує. Я думала, щозаписущоденникдопоможе, авінлишепогіршуєсправу. Я бюсьщосили, неможузрозуміти,чомуученьнезасвоюєматеріал, авиявляється, що вньогобатькирозлучаються…

Ащоб,дитинузрозуміти,їїпотрібнонасампередприйняти,відкинутидуми про ті, що вон лишемріє, що вам насолила, щозробитиіз нею вженічогонеможливо. Усіцетирозумієшлишеушколі, чималоуніверситетненадастьтаких знань.

Одного разу,балакаючиіз директором школи, после того как она дала Меніаналізмогоуроку тадеякірекомендації, япоскаржилась, що Менідужеважко, й що,мабуть,відпрацюютри рокта, залишу школуназавжди. Директорлишепосміхнуласьй сказала: «Ні, ві уже без школи незможете,цевидно, та ідітидо вастягнуться».

Іноді, гадаю, що директор бувправий- без школи незможу, аінодіхочетьсябігтизішколи та села - «кудиочідивляться.»

На сам перед, й задля мене,важливурольвідіграєматеріальнетасоціальнестановище молодогоспеціаліста. Неуявлюяк молода пара,працюючиушколі,отримуєпо 1000 грн.заробітноїплатні,зможеплануватитастворюватисімю? Явважающо,головнимчинникомнебажанняпрацюватимолодіушколіє,самецяпричина.

Яприйшладовисновку: щопрацюватиушколізможелише сильна,самовідданалюдина й немаєрізницісільськацяшкола чиміська-требапростолюбитидітейта своюпрацю.



Реклама
Реклама