Уряд Російської Федерації
Державне освітнє бюджетна установа
вищого професійної освіти
Національна дослідницька університет
Вищу школу економіки
Факультет ПрикладнийПолитологии
Напрям підготовки "Реклама і Зв'язки з американською громадськістю"
Есеї
з дисципліни
«Історія»
на задану тему
«Сприйняття Першої Світовий війни населенням Росії»
Выполнил: студент 1 курсу
Подолян І. Ю.
Перевірив: викладач
Бахметьєв Я. А.
Москва
«Страшно байдужі були народу в часи війни, злочинно брехали про його патріотичному підйомі, навіть, коли вже й немовля було не бачити, що народу війна осточортіла» І.А. Бунін
Гірке розчарування державної політики під час війни, так емоційно виражене Іваном Олексійовичем Буніним в 1925 року у нарисі «Окаянныедні», відображає настрій, насамперед, емігрантських кіл, боліснопереживавшихкрах великої країни. «Як це сталося? Хто винуватий?» - опікується цими питаннями ставили собі та своїм очевидці подій, іисторики-исследователи. Революційні перетворення на Росії сталися, безумовно, внаслідок змін - у політико-економічному укладі країни, викликаних через участь у війні. Однак у 1914 року хто б міг собі припустити, наскільки близькими є ці зміни.
Спецификубудь-якого великого громадського явища не можна зрозуміти без вивчення його ментальної боку - самовідчуття, поведінки й психологічного прийняття кожним учасником чи очевидцем зокрема і суспільством загалом. А ментальність невідривно пов'язані з процесами громадської модернізації, цінностями, мораллю, традиціями і масовим свідомістю населення. З цього позиції Перша Світова війна особливо характерна, оскільки він стала фіналом формування людства в в Новий час і водночас початком розвитку Новітньої моделі світу. У своїй роботі я аналізую зміну сприйняття Першої Світовий війни російським народом в 1914 - 1917 рр. І тому я скористався різниминаучно-историческимий мемуарними джерелами, переважнопостперестроечнымиі емігрантськими, оскільки специфіка радянської цензури й ідеологічна заданість методологій, характерна СРСР 30-80 роки, утруднювали написання об'єктивних досліджень.
До початку ХХ століття Росія підійшла на економічне піднесення. За рівнем концентрації виробництва та темпам розвитку промисловості країна почала займати передові позиції з світовій економіці. Російська імперія брала участь у міжнародну торгівлю, переважно експортуючи товари аграрного сектори й інтенсивно закуповуючи високотехнологічного устаткування і машини. Промисловий підйом дозволив збільшити фінансування лікарень, шкіл, інших соціальних установ. Зменшилася смертність, особливо - дитяча, збільшилася кількість грамотних. Проте поразка в Російсько-японської війні оголило посилення невідповідність політичною системою би вимогам часу. Революційний криза 1905 р. отримав продовження. У 1908-1913 роках сталося рекордну кількість страйків і страйків. Вони виявилися упала практично вся російська громадськість, включаючи студентство і інтелігенцію. Зростало емігрантський рух. Та почалася війна від початку змінила стан справ.
Принципово важливо, що Німеччина не натрапила Росію, а чи не навпаки. Війна відразу набула характеру оборонної, кожен із які були чи які допомагали фронту ставав захисником Віри, Царя і Батьківщини. Росія завжди виступала як оплоту православ'я і рятівника пригноблених братніх народів Балкан, і зародження конфлікту Сербії внесло свій внесок у націлювання суспільства до боротьбу з «нехристями». Тривога за долю країни змішалася з глибоко укоріненим недовірою до німців. На відміну від Російсько-японської війни, мала колоніальний характер, цього конфлікту сприйняли як реальна загроза незалежності, територіальної цілісності та напрямів культурної самобутності.
З перших днів війни усі верстви населення охопив патріотичний підйом. Про це свідчить дуже багато маніфестацій та процесій на підтримку держ. політики; добровільна мобілізація; молебні про перемогу над ворогом й у здоров'я покликаних на фронт. Народний фольклор поповнився такимиприсловьями, як: «Якщо ж німець суне, те, як не захищатися?». Лубочні картинки, що висміювали німців, і патріотичні плакати тиражувалися тисячами копій. Повсюдно збиралися пожертви на допомогу солдатам та їхнім родинам. Установи, які перед війною сподівалися збільшення державних дотацій і постійно писали скарги брак коштів, у перші дні війни одразу ж знайшли для допомоги сім'ям військових і платежів потреби фронту...
